Зігрітий сонцем, відстаней безмежних край, тебе я відкриваю по краплині,
Пародія Ти! на сучасний світ…

Майнула іскри дещиця щось йокнуло в грудях.
Ніхто не зрозумів що коїться та вочевидь біда.

Підняв з роботи очі, спину розігнув, поглянув в небо - бачу хижака.
Він кулею з під хмар пірнав у чорноту вже зораного лану.

Я расскажу тебе, дружище, о любви.
Может банально, может мыло, может блажь.