Хто вони?

В віршах билинах одах і піснях
Нам всім розкажуть про героїв Батьківщини
Що поставали в цих страшних ночах і днях
Вкладаючи своє життя під спів пташиний.

Чи знаєш ти мій вдячний читачу,
Як виглядає твій герой направді?
То не потужний богатир, повір, кричу!
Не скажеш "Воїн" як зустрінеш у громаді

Вчорашні тракторист, ботан та із Сільпо вантажник.
Тримають ВОП на чотирьох, рахуючи патрони.
Один селюк, другий дитина, третій алкоголік.
Імен не дам, пробачте, трохи забобоний

Ще рік тому разом прибігли в комісаріат.
Там кажуть: "Місць нема, давайте в ТРО"
В той день ніхто не міг і уявити рівень втрат.
Цей рік всім показав яке у нації нутро.

Герой простий, книжок не бачив, трактор і мазут.
На полі замість нього зараз жінка й три сини.
Бажання вчитись він в собі розкрив вже тут.
Балістика, зв'язок і розрахунки траекторій аж до сивини.

А цей, ще рік тому тікав від мами щось, комусь довести
За рік в окопі лише рештки юнака
Загартувалось юне мясо вже до стану сталі
Війна зробила з хлопця Козака.

А ось, висить жівіт і на макітрі лисина блищить.
В його стівогляді бухнуть то своєрідний героїзм.
Проста надія якось бій цей пережить.
Забутись після, вливши сотку в організм.

Ці троє ще живі, на власні очі бачив.
Не Томи Крузи, навіть не Бодров.
Як уявлю що "все" - здригнусь і натурально плачу.
Хоч різних ми світів, реальностей,  церков.

А про кота згадаю я для вас окремо
він повноцінний член команди там.
Худий, брудний, пів-вуха, вуса десь спалив даремно.
Трьохсотим звать, коли знайшли він вважив, десь, приблизно триста грам.

Ці четверо твої герої, Україно.
Люби, пишайся, плач якщо...