В тих жахіттях, де мужність та сила квітує

В тих жахіттях, де мужність та сила квітує,

Дружба сталева та вірна кується.

Смерть разом з нами тим шляхом крокує,

Знову друг мій з дороги вже не повернеться.

Прощавай же мій брате, твоя служба скінчилась,

Інший шлях ти обрав, там де мир є і тиша.

По обличчю моєму сьоза тихо скотилась,

Стримую плач та від того лиш гірше.

На моїй батьківщині слід лишив героїчний,

Я вклоняюсь, я вдячний, люблю і пишаюсь.

За вірність, за доблесть, за гумор цинічний,

Що служити з тобою мав честь я втішаюсь.

Що ж, бувай же, мій друже, вже повезли додому,

В Україні на завжди героєм лишився.

Я дивлюся у слід свому другу рудому.

Та й досі дивуюсь, як ти тут опинився.

Previous
Previous

Світанок чи схід сонця дотліває?

Next
Next

Хто вони?